Як прийшли до ізоляції
Кордон Сектору Гази з Єгиптом (який із 1948 до 1967 року контролював Газу) складає лише 14 км і повністю відгороджений стіною із заліза та бетону висотою 7 метрів. Стіна має уходити вглиб ґрунту на 18 метрів, щоб унеможливити будівництво нелегальних тунелів. Існує лише один прикордонний перехід Рафах, рух по якому суворо контролюється. В результаті Шестиденної війни 1967 року Ізраїль отримав контроль над територією Сектору Гази. Але не контроль над його мешканцями — сутички між палестинцями і ізраїльтянами продовжувалися.
Врешті-решт, у 2005 році ізраїльські війська залишили анклав, який де-юре перебував під контролем Палестинської влади, керівного органу палестинців. Але де-факто влада була в руках палестинської терористичної організації ХАМАС, яка в 2007 році силою витіснила палестинську адміністрацію, контрольовану ФАТХ (Рух за національне визволення Палестини).
ХАМАС, або Харакат аль-Мукавама аль-Ісламія (Ісламський рух опору), є сунітською ісламістською терористичною організацією, яка фактично діє як керівництво Сектору Гази. Рух заснований у 1988 році, проголошує дві довгострокові цілі: знищення єврейської держави та створення ісламської держави від річки Йордан до Середземного моря. Його найближча мета — «звільнення Палестини» та «повернення» палестинського народу. Кількість учасників ХАМАС оцінюється в 20−25 тис людей. Схоже, що саме вони є найбільш фінансово спроможною частиною населення Сектору Гази.
Гроші на ракети
На території Сектору практично немає власної економіки. Навіть прісна вода та електроенергія постачаються з Ізраїлю. За повідомленнями з відкритих джерел з початку 1990-х ХАМАС фінансується, озброюється та навчається Корпусом вартових ісламської революції (КВІР, Іран). Але останніми роками палестинське угруповання мали складні відносини з Іраном.
Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз