Ракетами по критичній інфраструктурі України. Хто та як її має захистити?

10 жовтня минув рік як росія завдала перших ударів по українській енергосистемі. З жовтня по березень було випущено понад півтори тисячі ракет і дронів по енергетичній інфраструктурі.

Тоді наші ППО працювали на максимумі, б’ючи всі рекорди ефективності, і росії не вдалося досягти своїх цілей. Попри це наслідки атак відчув кожен із нас, коли доводилося по декілька годин, а інколи й днів, сидіти без світла.

Росія не зупинила терор об’єктів критичної інфраструктури навесні й влітку. Ми пам’ятаємо травневий терор Києва. А масові атаки портової інфраструктури та південних регіонів, аби перешкодити українським фермерам вивозити зерно, тривають і досі.

Попри чи не щоденні ракетні атаки та удари дронами Україна активно готується до початку опалювального сезону. Паралельно з нарощуванням запасів енергоресурсів, відновленням зруйнованих об’єктів, ми збільшуємо нашу спроможність захищати критичну інфраструктуру.

Те, яких збитків можуть завдати атаки росіян критичній інфраструктурі, значною мірою залежить від нашої протиповітряної оборони. І ми її суттєво посилюємо. Завдяки домовленостям президента Володимира Зеленського додаткові установки нам передають Іспанія та Німеччина. Тривають навчання українських пілотів та механіків на F-16. Це кулак нашого захисту.

Ми підійшли до цієї зими більш готовими, ніж минулого року, але це не означає, що роботи стало менше

Але є і щит, який допомагає зменшити шкоду від тих ударів, які не змогли перехопити наші військові. Саме Служба держспецзв’язку із грудня минулого року відповідає за захист критичної інфраструктури. Ми формуємо та реалізуємо державну політику в сфері захисту критичної інфраструктури через координацію всіх залучених до цього процесу.

Ми підготували, а уряд затвердив, національний план захисту, безпеки та стійкості критичної інфраструктури. Це фактично перелік завдань із чіткими дедлайнами до кінця цього і на весь наступний рік та списком відповідальних осіб. Частину зобов’язань, зафіксованих у плані, ми вже виконали. У кожній області ми налагодили координацію всіх органів, відповідальних за безпеку критичної інфраструктури. Це важливо для операторів критичної інфраструктури, які зараз точно знають до кого звернутися, якщо вони, наприклад, потребують консультацій з питань кіберзахисту чи прагнуть оцінити загрози на об’єкті.

Ми запустили реєстр об’єктів критичної інфраструктури і зараз працюємо над його наповненням. Туди будуть включені всі об’єкти критичної інфраструктури: від найважливіших, що впливають на всю країну, до локальних. Це дозволить уніфікувати підхід і принципи захисту і стійкості для кожної категорії та відслідковувати їх втілення. Це рішення не лише на час війни, адже безпека критичної інфраструктури важлива і в мирний час.

Ми підійшли до цієї зими більш готовими, ніж минулого року, але це не означає, що роботи стало менше. Адже для критичної інфраструктури немає фронту. Точніше він там, куди можуть долетіти російські ракети та безпілотники, а це вся територія України. І кожен із нас може ускладнити завдання ворогові.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Установи, заклади, підприємства, діяльність яких критично важлива для держави, регіонів чи громад, повинні посилити свій захист. Коли говорять про підготовку до зими, то говорять передусім про захист паливно-енергетичного сектору. Але перелік секторів критичної інфраструктури значно ширший: від закладів охорони здоров’я до роботи банківської системи. Все те, що важливо для життя людей. Держава допомагає захиститися тим, хто включений до реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Перш за все — це консультації про можливі загрози та рекомендації з протидії. Крім того, об’єкти критичної інфраструктури будуть в першочерговому порядку забезпечені електроенергією, зможуть бронювати своїх фахівців та розраховувати на залучення коштів для посилення безпеки. А державним та комунальним установам чи підприємствам дозволено проводити спрощені закупівлі.

Бізнесу, який не відповідає критеріям об’єктів критичної інфраструктури, теж вкрай важливо мінімізувати кількість відключень електроенергії. І підприємці можуть долучитися до посилення безпекової спроможності, закривши частину потреб на місцях. Для цього потрібно звернутися до військових адміністрацій, які координують роботу на регіональному рівні.

Місцева влада теж повинна займати проактивну позицію, а не чекати, коли їй скажуть, що слід робити. Саме керівники громад найкраще знають власні можливості та можуть суттєво підвищити ефективність безпекових заходів на місцях. Це може бути як координація, так і виділення власних ресурсів.

Читайте також: Ольга Ющенко Важка артилерія: Що купують українці, готуючись до зими

Ще один напрям для посилення безпеки об’єктів критичної інфраструктури — кіберзахист. Це стосується як бізнесів та установ, так і персональних користувачів. росія атакує не лише ракетами і дронами, але хакери шукають вразливості наших систем, щоб знищити їх чи викрасти дані. Наприклад, зламана мережа відеоспостереження за будинком чи офісом може допомагати координувати удари не гірше за навідника. А мережевий шантаж ворог може використовувати для збирання важливої інформації. І це матиме значно серйозніші наслідки, ніж мінус кілька сотень гривень на рахунку. Тому слід подбати про власний кіберзахист, щоб не допомагати ворогові збирати інформацію. Програма мінімум — вчасно оновлювати програмне забезпечення, щоб зловмисники не могли використати дірки в софті. Для більш комплексного захисту установи та підприємства незалежно від форми власності можуть звернутися до CERT-UA, урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України. Вони допомагають із запобіганням, виявленням та усуненням наслідків кібератак.

Ця війна не закінчиться завтра. Наше завдання — захиститись і перемогти. І це зможемо зробити лише ми усі разом.

Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз