«Ми не змогли знайти жодної викопної або існуючої комахи з такими антенними структурами», — сказав Пойнар, міжнародний експерт із використання форм життя рослин і тварин, що збереглися в бурштині.
Вчені називають дивовижним те, що цей вид ос міг літати з такою вагою. Мікрооси визначаються як особини з довжиною тіла дорослої особини менш як 2 міліметрів.
«Ця мікрооса має довжину лише 1,3 міліметра, а також має 15-сегментні вусики, глибоку щілину в центрі голови та характерні риси крил відрізняють його від усіх інших мікроос. Унікальні мініатюрні хмароподібні структури, прикріплені до вусиків, безумовно, були тягарем для цього крихітного паразита», — сказав Пойнар.
Поки вчені не знайшли такі ж структури у жодної іншої комахи, нинішньої чи вимерлої, вони можуть лише робити обґрунтовані припущення щодо того, чим вони можуть бути.
Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз