Дослідники порівняли клейкий рис, середньозернистий рис і жасмин, промиваючи їх різну кількість разів. Результати показали, що клейкість залежить від сорту рису, а не від миття. Клейкий рис виявився найлипкішим, тоді як середньозернистий і жасмин були більш розсипчастими.
Виявилося, що поверхневий крохмаль (амілоза), видимий під час промивання, не впливає на липкість. Натомість вирішальну роль відіграє інший крохмаль — амілопектин, який вилуговується з рисового зерна в процесі приготування.
Таким чином, рішення промивати крупу чи ні залежить від уподобань і потреб під час приготування конкретних страв.
Однак, слід зазначити, що промивання рису є важливим кроком, якщо ви хочете позбутися пилу, комах і шматочків лушпиння, особливо в умовах менш ретельної обробки продуктів.
Нещодавні дослідження також підкреслюють проблему мікропластику в рисі, спричинену інтенсивним використанням пластику в ланцюжку поставок. Згідно з дослідженнями, до 20% пластику може міститися в сирому рисі, а промивання крупи швидкого приготування може знизити рівень пластику на 40%. Усе це ставить під сумнів старі кулінарні звички і підкреслює актуальність питання про те, чи варто мити рис у сучасних умовах виробництва продуктів.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут