«Іноді нам важко було відокремити айсберги від морського льоду довкола, який є грубішим і старшим і тому виглядає яскравішим на супутникових зображеннях. Те саме стосується і розбурханого вітром океану. Крім того, менші фрагменти айсберга, які часто трапляються поблизу … легко помилково групуються разом з основним айсбергом», — пояснює дослідниця Енн Браакманн-Фолгманн з Арктичного університету Норвегії в Тромсе.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), дослідники з Університету Лідса змогли розв’язати цю проблему. Вони представили нейронну мережу, яка не тільки з точністю 99% визначає розміри антарктичних айсбергів, аналізуючи світлини, а й робить це за 0,01 секунди. Це в 10 тисяч разів перевищує швидкість, з якою з цієї задачею може впоратися людина, зауважує Space.
Новий алгоритм вже був випробуваний на семи айсбергах розміром від 54 квадратних кілометрів до 1052 квадратних кілометрів (за розмірами це можна порівняти з містом Берн у Швейцарії та Гонконгом). Для аналізу було зібрано різноманітний набір даних, який включає від 15 до 46 зображень для кожного айсберга, що охоплює різні сезони з 2014 по 2020 роки.
https://twitter.com/ESA_EO/status/1722525482434867231
В агентстві наголошують, що якісний моніторинг має важливе значення для розуміння того, як айсберги розчиняються та вивільняють прісну воду в океан.
«Гігантські айсберги є важливими компонентами антарктичного середовища. Вони впливають на фізику океану, хімію, біологію і, звичайно, на морські операції. Тому вкрай важливо визначити місцезнаходження айсбергів і контролювати їх протяжність, щоб кількісно визначити, скільки талої води вони викидають в океан», — каже Браакманн-Фолгманн.
Раніше NV Техно писав, що вчені вважають можливим сценарій, за яким потенційні патогени, що зберігалися у вічній мерзлоті десятки тисяч років, можуть пробудитися через танення льодовиків. Проти цих давніх вірусів та бактерій у людства немає природного імунітету, ефективних вакцин і методів лікування.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут