Кабмін запропонував свій варіант перезавантаження БЕБ. Чому цей орган може залишитись під контролем Офісу президента

В Україні розроблені вже два законопроєкти про реформування БЕБ (Фото:Радіо Свобода)

Кабінет міністрів рекомендуватиме Верховній Раді власний законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки. В документі немає деяких важливих норм, на яких наполягає МВФ та бізнес

В останній робочий день 2023-го року Кабінет Міністрів затвердив та передав до Верховної Ради законопроєкт про перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це в своєму телеграм-каналі написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

В документі, за його інформацією, зазначається, що лише БЕБ та НАБУ можуть порушувати питання проведення перевірок фінансово-господарської діяльності бізнесу незалежно від його форми власності. Нацполіцію та СБУ пропонується виключити з переліку органів державного фінансового контролю. А також пропонується нова процедура обрання директора БЕБ. «Залучаємо до цього процесу наших міжнародних партнерів», — зазначив Шмигаль.

Читайте також: Виконати вимогу Заходу і зберегти контроль. Як Татаров і Шурма планують підмінити реформу Бюро економічної безпеки

У листопаді 2021 року в Україні запрацювало Бюро економічної безпеки (БЕБ) як єдиний орган, що відповідає за боротьбу з економічними злочинами. Відтоді медіа регулярно писали, що цей орган потрапив під політичний вплив заступника голови Офіса президента Олега Татарова, що відповідає на Банковій за співпрацю з правоохоронними органами. Перша конкурсна хвиля у БЕБ перетворилася на фестиваль старої гвардії. 80% вакансій детективів та аналітиків зайняли представники сумно відомої Податкової міліції, раніше писав NV Бізнес.

На перезавантаженні БЕБ наполягали донори, це, наприклад, є одним із маяків МВФ, а також і сам бізнес. Публічно про це заявила Європейська бізнес-асоціація (ЄБА), де нагадали, що бізнес-спільнота зацікавлена в скороченні тіньового сектору економіки, а не в збільшенні тиску на прозорий великий бізнес. Свій варіант запропонував Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який ще в жовтні 2023-го зареєстрував законопроєкт про внесення змін, які стосуються реформування БЕБ. Його вже встиг погодити фінансовий комітет. Серед основних положень: нова конкурсна процедура для призначення директора БЕБ більшістю голосів міжнародних експертів у виборчій комісії та їх вирішальний голос; переатестація всіх працівників Бюро як головного офісу, так і місцевих підрозділів — cаме так, як це було з обранням керівників САП, НАБУ та НАЗК.

Законопроєкт про реформування БЕБ — це інший документ, пише у своєму телеграм-каналі перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк. Та додає, що в порядку денного засідання Кабміну цього питання не було, а проєкт планують провести через правоохоронний комітет в Раді.

«Перезавантаження БЕБ з обов’язковою реальною переатестацією працівників — це вимога міжнародників і структурний маяк МВФ. Не виконаємо до кінця червня і адекватно — мінус по траншу, проблеми з програмою і фінансами від інших донорів», — написав Железняк. За його даними, парламент пропонує провести переатестацію співробітників БЕБ, але після скасування воєнного стану, процедуру обирає Кабмін, а від її проходження звільняють всіх працівників, призначених після прийняття закону. «Тобто до завершення воєнного стану встигнуть поставити всіх потрібних людей і зберегти їх на посадах. Так би мовити, відчуй різницю», — каже Железняк.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін в своєму телеграм-каналі зазначає, що реформа БЕБ буде заблокована, а «ОП — збереже контроль над органом — в першу чергу, за рахунок керованості процедури очищення органу від людей Татарова та інших недоброчесних співробітників».