І семи років не минуло. Суд заарештував майно фігурантів справи Роттердам+ — але не все і не у всіх

Дмитро Вовк, ексголова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, підозрюваний у справі Роттердам+ (Фото:EBA / Facebook)

3 жовтня під час підготовчого розгляду у справі Роттердам+ колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурора САП і наклала арешт на майно обвинувачених у справі.

«Мова йде про квартиру в Києві та будинок у Київській області, які належать колишньому голові НКРЕКП (Дмитру Вовку, — ред.), дві квартири в Києві та Донецьку, що перебувають у власності колишнього заступника директора з регуляторних питань ТОВ ДТЕК Енерго, а також квартиру в столиці, будинок і дві земельні ділянки, власником яких є колишній керівник департаменту з регуляторних питань ТОВ ДТЕК Енерго», — повідомила САП у Telegram.

Разом із цим, суд відмовився заарештувати з метою забезпечення заявленого цивільного позову майнові права цивільних відповідачів у вигляді права вимоги до держпідприємств на суму понад 7,7 млрд грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови буде оголошено 9 жовтня.

Підготовчий розгляд у справі Роттердам+ було розпочато 25 квітня 2004 року.

НАБУ розслідує справу Роттердам+ з березня 2017 року.

Читайте також:

• НАБУ та САП оголосили 15 нових підозр у справі Роттердам+
• Шестеро обвинувачених. Перший епізод справи Роттердам+ скерували до суду
• Роттердам+ і схеми в Укрнафті. Рада може декриміналізувати сотні корупційних справ — ЦПК

З квітня 2016 року НКРЕКП почала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електроенергію, яка впливала на встановлення тарифів на е/е для промислових споживачів (постанова № 289 від 3 березня 2016 року). Порядок, зокрема, визначав ціну вугілля за формулою «вартість у порту Роттердам (API2) плюс вартість доставки в Україну».

САП і НАБУ 2019 року повідомили про підозру низці осіб, зокрема ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку. З 1 липня 2019 року було запущено нову модель ринку електроенергії, у зв’язку з чим колишні принципи формування цін, зокрема формула Роттердам+, припинила дію.

Дмитро Вовк зазначав, що Кабмін постановою № 17 від 24 січня 2020 року про формулу ціноутворення на газ для Нафтогазу України фактично підтвердив справедливість формули Роттердам+. За його словами, формула в постанові уряду щодо газу побудована на застосуванні того самого імпортного паритету на рівні «хаб плюс логістика», що й затверджена в його каденцію НКРЕКП формула Роттердам+.