Фотонний кристал — твердотільна структура з діелектричною проникністю, що періодично змінюється, або неоднорідністю, період якої можна порівняти з довжиною хвилі світла.
Цей феномен став зрозумілий завдяки роботі вчених, які досліджували мікроскопічні дефекти в стародавньому склі та його здатність до накопичення енергії з сонячного світла. На думку вчених, процес у склі стався не сам по собі, а завдяки наявності золотої патини на поверхні посудини.
Фото: Giulia Guidetti, Roberta Zanini, Giulia Franceschin, Fiorenzo G. Omenetto
Мікроскопічні частинки патини, що безпосередньо контактують зі склом, відбивають синє світло, тоді як зовнішні частини мають золотистий відтінок і відшаровуються, пишуть учені. Завдяки цьому римське скло й отримує свої незвичайні властивості.
Дослідники пишуть, що їхнє відкриття має потенціал для створення більш ефективних фотоакумуляторів та інших технологій, що використовують сонячну енергію. Воно також підкреслює дивовижні властивості стародавніх матеріалів та їхню здатність змінюватися й адаптуватися під впливом часу та природних факторів.
Також воно дає підґрунтя для дослідження стародавніх матеріалів та їхнього потенційного використання в сучасних технологіях, що може призвести до розроблення більш стійких та ефективних покриттів у майбутньому.