Нещодавні обшуки в офісі великої мережі ресторанів у Львові викликали масштабну реакцію у бізнес-спільноті. Що, на мою думку, найсумніше у цьому кейсі.
Нещодавно в одному із соціологічних досліджень, де вивчалась оцінка населенням економічної політики мене вразила одна деталь. При досить високому рівні негативних оцінок податкової та економічної політики та рівня корупції у владі, опитані вітали повернення перевірок для бізнесу з боку контролюючих органів. Це свідчить про те, що разом з історичною нелюбов’ю до влади, українці мають таку саму нелюбов до бізнесу. І таке ставлення формується не тільки радянською спадщиною, а й системною неповагою держави до бізнесу.
Про «ощипувачів» гусаків
Читайте також: Олександра Некращук Правоохоронці проти рестораторів
Перше, що шокує мене, як підприємицю, в історії з обшуками у Львові — це ставлення держави до бізнесу. За понад 30 років незалежності ми так і не сформували поваги до тих, хто рухає економіку. І влада сама комунікує у стилі «їж ананаси, рябчиків жуй, день твій останній приходить, буржуй». Це і прямі заяви перших облич держави про «мистецтво общипування гусака», і політика ще більшого регулювання, що свідчить про недовіру до бізнесу.
Є різні бізнеси. Коли озброєні силовики приходять в офіс «кол-центру», який розводить людей на гроші, це виправдано. Коли люди з автоматами приходять до легального та публічного бізнесу, який не опирається і не протидіє — це сигнал про те, що держава цьому бізнесу не довіряє і ставить в один ряд з наркосиндикатами та кол-центрами.
Все, що не заборонено — дозволено
Заява про те, що ресторани працювали, використовуючи ФОПи — маніпулятивна. У нас в країні є низка бізнесів, що історично працюють так — це, як вже всі зрозуміли, ресторанний бізнес. Також це ІТ, яке є другим після агросектору генератором валютної виручки.
Історія із декількома транзакціями в ресторані — не стільки про прагнення мінімізувати податки, скільки про прагнення вести роботу на спрощеній системі оподаткування. Якщо ти ресторатор з ТОВ або ФОП загальної групи оподаткування, то купивши 500-грамову палку ковбаси для м’ясної нарізки, ти не можеш відразу списати гроші за ковбасу до витрат. Ти можеш списати їх тільки в той момент, коли у тебе ці м’ясні нарізки куплять. Купили в цьому місяці три нарізки по 50 грамів — списали третину палки у витрати. І це величезна щоденна трудомістка робота для бухгалтера, яка вимагає багато часу і відповідну оплату праці. Зараз так відбувається з алкоголем: купили коктейль — списали до витрат 40 грамів джину тощо. Тому кухня, яку не заборонено законом оформляти на єдиний податок як ФОП другої групи, оформляється як ФОП другої групи з єдиним податком.
Запропонуйте альтернативу
Читайте також: Олександра Томашевська Обшуки у ресторанному холдингу !FEST без емоцій: Висновки для себе
Якщо держава вважає, що ресторан із ФОПом на єдиному податку — поза законом, хай змінять закон. Відповідний проєкт, який визначав би чітко види діяльності та інші критерії для бізнесів, які можуть використовувати ФОП вже багато місяців лежить в нетрях парламенту. Як лежить там і законопроект 5590, який передбачає зниження ПДВ для ресторанного бізнесу із 20% до 7%. Ця практика застосовується в багатьох європейських країнах (Німеччина, Франція, Австрія), де ПДВ для ресторанної індустрії в 2−3 рази нижча за стандартну ставку і становить від 5% до 10% і дає можливість знизити податкове навантаження на гостей, які змушені переплачувати в ресторанах за рахунок ПДВ.