Дослідники виявили вавилонську табличку, датовану 1770 роком до нашої ери, на якій використовувалася теорема Піфагора для визначення довжини діагоналі прямокутника. Це доводить, що знання про зв’язок між довжиною діагоналі та стороною квадрата було відомо вавилонцям.
Фото: Осама Шукір Мухаммед Амін FRCP/Wikimedia Commons
«Висновок неминучий. Вавилонці знали співвідношення між довжиною діагоналі квадрата і його стороною: d = квадратний корінь із 2», — зазначає математик Брюс Ратнер.
Чому ж теорему приписують Піфагору? Дослідники припускають, що це пов’язано з відсутністю письмових записів від самого Піфагора і тим, що знання передавалися усно в рамках піфагорійської школи.
«Однією з причин рідкісності першоджерел Піфагора було те, що піфагорійські знання передавали від одного покоління до іншого з вуст у вуста, а ось письмових матеріалів було мало», — пояснює Ратнер.
Таким чином, хоча Піфагор не придумав теорему Піфагора, його школа зробила її відомою, і вона асоціювалася з ним протягом багатьох століть.
Ці нові відкриття відкривають нову главу в історії математики і змушують вчених визнати внесок стародавніх вавилонців у розвиток цієї науки.